Наша история: "Цивилизующее" влияние Польши на Южную Русь"
27 Февраля, 2005, 17:22
После продолжительного периода "многовекторности" во внешней политике украинские власти сделали, наконец, определенный выбор в пользу "евроинтеграции", и перед украинскими идеологическими работниками встала задача всесторонне обосновать "европейский выбор" Украины, в том числе и в историческом плане, показав, что Украина в прошлом была тесно связана с Европой, находилась под ее культурным влиянием, в чем и заключается ее, Украины, принципиальное отличие от нецивилизованной, азиатской "Московщины", с которой столь опрометчиво связал Украину гетман Богдан Хмельницкий.
Если встать на эту позицию и допустить, как нам сейчас пытаются внушить, что 350 лет назад Украина свернула с правильного, цивилизованного, европейского пути развития, тогда придется предположить, что этот правильный, европейский путь развития был ей обеспечен под властью польской короны в составе Речи Посполитой, где находились южнорусские земли к тому моменту, когда Б.Хмельницкий поднял свое восстание. Именно польскую власть тогда следовало бы признать носительницей европейской культуры на южнорусских землях, ибо Галичиной поляки овладели еще в XIV веке, а в результате заключения в 1569 г. Люблинской унии, объединившей Королевство Польское и Великое княжество Литовское в единое государство – Речь Посполитую, под власть Польши перешли Волынь, Киевщина и Брацлавщина, перед тем с XIV в. принадлежавшие Литве.
И кто же в таком случае непосредственно нес европейскую культуру жителям Южной Руси? В первую очередь это были конечно же польские помещики. В 1590 г. было издано постановление сейма, предоставлявшее королю полное и неограниченное право раздачи земель "на украинском пограничье за Белой Церковью" лицам шляхетского происхождения, после чего начался процесс колонизации обширных пространств средней и южной Киевщины, и почти всей нынешней Полтавщины. Земли, еще недавно называвшиеся Дикой Степью, оказались во владении нескольких десятков магнатских фамилий, которые основывали здесь города, села, возводили укрепленные замки, в чём можно, при желании, усматривать цивилизаторскую миссию Польши, однако при этом необходимо учитывать, чем оборачивалась эта миссия для южнорусского крестьянства, усилиями которого собственно и велось освоение занимаемых польскими панами земель.
В самой Польше и в Галичине к середине XVI в. уже полностью утвердились крепостнические отношения, и крестьяне всецело находились во власти того пана, на земле которого они жили. Такое же польское право по истечении льготного срока распространялось и на крестьян-переселенцев, осваивавших просторы Дикой Степи. В те времена закрепощение крестьянства было свойственно для многих стран, но, как отмечалось современниками, не было государства, где бы подданные и земледельцы были так угнетены, как в Польше под беспредельной властью шляхты.
Несомненно, что шляхта в Польше была более свободна в своих действиях, чем, к примеру, дворянство в Московском государстве с его жесткой централизованной властью, но для простого народа эта свобода шляхты оборачивалась безудержным произволом и издевательствами. Французский инженер Г.Боплан, рассказав о закабалении крестьян на Украине, добавлял: "Но это еще менее важно, чем то, что их владельцы пользуются безграничной властью не только над их имуществом, но также и над их жизнью; столь велика свобода польской знати, которая живет словно в раю, а крестьяне пребывают как бы в чистилище". Далее Боплан писал, что положение крестьян у злого владельца "бывает гораздо хуже, чем положение каторжников на галерах".
Внедрение "европейской культуры" в польском исполнении несло православным жителям Южной Руси не только экономические тяготы, но и сопровождалось неустанными гонениями на православную веру. После принятия в 1596 г. Брестской церковной унии началось принудительное насаждение униатства. При этом владельцы насильно обращали находившиеся на их землях православные церкви в униатские; шляхтичи врывались в православные монастыри, разгоняли и мучили иноков, заставляя их переходить в униатство.
Сейчас, по прошествии нескольких столетий, можно заявлять, что свидетельства о тяжких гонениях, которым подвергалось население Южной Руси под властью Польши, преувеличены, тогда как в действительности это население якобы от всей души приветствовало носителей европейской культуры и благоденствовало под их просвещенным правлением, – бумага, как говорится, всё стерпит. Но в таком случае надо пояснить, в чём же состояла причина многочисленных восстаний южнорусского казачества и крестьянства против польской власти, самым мощным из которых стало восстание под руководством Б.Хмельницкого? Почему повстанцы столь жестоко расправлялись с европейскими "цивилизаторами" – поляками, почему требовали ликвидации церковной унии?
Конечно, определенная часть южнорусской шляхты и казацкой старшины, получая образование в иезуитских коллегиях, общаясь с польской шляхтой, подвергалась польскому влиянию, и в той или иной мере проникалась полонофильскими настроениями. Более того, некоторые представители княжеских фамилий, ведущих свою родословную от Рюриковичей, настолько приобщались к "европейской культуре", что становились фанатичными католиками и лютыми ненавистниками всего русского. Достаточно вспомнить князя Иеремию Вишневецкого, отличившегося беспримерной жестокостью в борьбе с южнорусскими повстанцами. Кстати, нынешние европейски ориентированные украинские деятели, вполне могли бы сделать князя И.Вишневецкого своим героем и образцом для подражания в деле отстаивания "европейских ценностей".
Но признавая, что часть казацкой старшины питала больше симпатий к Варшаве с ее шляхетскими вольностями, нежели к Москве с ее твердой властью, и уже после заключения Переяславских соглашений 1654 г. предпринимала попытки вернуть Малую Русь под власть Польши и тем самым опять приобщить ее к "европейской культуре", в то же время надо признать, что подобные попытки встречали решительное противодействие основной массы населения – крестьянства и мещанства, и неизменно заканчивались провалом.
А всё потому, что в отличие от современных украинских пропагандистов "европейского выбора" тогдашние жители Южной Руси, что называется, на собственной шкуре ощущали все прелести такой "культуры". И как замечал историк, поляк по происхождению и украинофил В.Антонович: "Нам поэтому кажется, что шляхетский строй, насаждаемый в южнорусском крае, был не символом культуры и порядка, а скорее симптомом отсталости и культурной аберрации самого польского общества".
Когда сейчас говорится о том, что 350 лет назад Украина попала под "гнет Москвы", и была лишена возможности идти по европейскому пути развития, то не следует забывать, что в XVII в. под власть России перешло только левобережье Днепра и город Киев с прилегающей местностью на правом берегу, а остальная правобережная Украина, Волынь и Подолия до конца XVIII века не теряли связи с Европой, по-прежнему находясь под владычеством Речи Посполитой.
Украинские авторы постоянно напоминают о ликвидации царским правительством Запорожской Сечи в 1775 г., однако для полноты картины надо помнить и о том, что в 1784 г. казацкое войско было восстановлено, а в 1792 г. бывшие запорожцы, переименованные, правда, в черноморских казаков, получили возможность поселиться на Кубани. Тогда как в Польше еще в 1699 г. был издан сеймовый декрет, которым казачество упразднялось, а все именовавшие себя казаками должны были поступать в число панских подданных или выбираться вон из края. Польские паны стремились также окончательно уничтожить православие на Правобережье, жестоко преследуя православное духовенство.
В Галичине в начале XVIII века уже полностью восторжествовало униатство, причем польские власти относились к униатским священникам с крайним пренебрежением и нисколько не заботились об их просвещении, считая унию только переходной стадией на пути к принятию римско-католической веры. Когда после четырехсотлетнего польского господства над Галицкой Русью она в 1772 г. перешла под власть Австрии, о галицких русинах говорили, что это народ "хлопов и попов", причем хлоп неграмотен, а поп полуграмотен. Вот таким был итог цивилизующего воздействия Европы, представленной польской шляхтой, на коренных жителей Галицкой Руси.
Конечно, жизнь крестьянина в те времена была нелегкой и в России. Но когда в 1830 г. польская шляхта подняла восстание против России, стремясь возродить независимую Польшу в границах, существовавших до разделов Речи Посполитой в XVIII в., то малорусское крестьянство на правобережье Днепра не только не поддержало польских повстанцев, но и отнеслось к ним с явной враждебностью. По этому поводу даже польский историк Владислав Серчик заметил, что "много украинских крестьян относилось к повстанцам прямо враждебно, потому что опасалось возврата порядков, господствовавших тут в предыдущем столетии".
С украинскими авторами, сожалеющими сейчас о том, что Украина (Южная Русь) не осталась под властью Польши, можно согласиться при условии, что они рассматривают данный вопрос с точки зрения польской шляхты, которая и в самом деле чувствовала себя на Украине как в раю, но совершенно упускают из виду положение большинства южнорусского населения в те далекие времена, точно так же как и ныне, по существу отстаивая интересы западных стран, в том числе той же Польши, полностью игнорируют интересы большинства жителей современной Украины, предоставляя им участь быдла, обреченного гнуть спину на новоявленных панов.
Нашим евро-ориентированным оппонентам иногда стоит напоминать, что цивилизованная европа в лице польши и литвы привыкла иметь в Украине.. по каким порядкам они льют свои кродолильи слезы
МАзепа28 Февраля, 2005, 18:38
Ага, и щас литовцы и поляки готовят кровавую разнузданную сечу холопов украинцев, это очевидно. Будут ли они пить кровь младенцев эти \"цивилизованные\" упыри - вот в чем вопрос????? И спасет ли нас Россия, оплот культуры и цивилизации???
Твоя ирония, уважаемый МАзепа, вовсе неуместна. В современном мире для того, чтобы \"загнать народ в стойло\" вовсе не обязательно сажать неугодных на дыбу. Достаточно у страны собрать подлинные признаки государственности (не одолженные на время гетьманские клейноты) - землю, ресурсы, ископаемые, заводы, шахты, водоёмы. Вот о чём речь! Въедут на Украину старо-новые паны на волне интеграции, обколесятся законами, созданными по заказу марионеточной власти и вот тогда вы увидите современное крепостничество. Да, из ваших домов, может, вас и не выгонят, как сербов в Косово (хотя, кто знает - вон у татар крымских какие амбиции), и работу вам дадут, но никогда ни вам, ни вашим детям ничего на своей земле принадлежать не будет! У Украины есть все предпосылки стать достойным членом международного сообщества, а не холуём и бедным родственником!
Богдан28 Февраля, 2005, 20:10
що було - те минуло. Ми з поляками жили в гніві і боротьбі багато століть, але тепер пора перегорнути цю сторінку. Нам же з ними не треба єднатися в одну державу, що пропонують прихильники триєдиної руської нації в стосунку до Росії. Був на одному львівському чаті і місцевий росіянин стверджує, що Росія нас захищатиме. Ось, каже, подивіться на Білорусь, якби не Росія - то там вже були б війська НАТО. Можливо це правда, але я хочу сам себе захищати. Поляк (хіба загублений нацик) не скаже, що Україна - це просто територія, яка повинна бути поерненою в лоно великої польської держави. Вони це перейшли і стали в цьому питанні більшими європейцями. Для росіян же характерна позиція: не страна, а територия, не народ, а придуманое поляками і немцами обьединение, не язык а наречие і т.д. Звичайно це правда. що українці в Російській імперії були більше освіченими і мали більші шанси на кар'єру та розвиток, ніж українці (та й литовці і білоруси) в Польському королівстві у складі імперії. правда також, що саме російська політика (несвідома) дозволила народитися українському рухові, який неможливо було уявити в Галичині чи на Поділлі, чи Закарпатті. Українці були (по визначенню) русскими в Імперії, і користувалися усіма привілеями на рівні з великорусами. Заборону українськості в імперії ініціювали люди подібні до творців цього сайту - ті, хто (переважно) є уродженцями України, але через різні причини не приймають українську ідентичність. Я їх не засуджую, кожний має право вважати себе тим ким хоче. Просто русский проект для українського населення в далекому минулому, завдяки Сталіну і комуністам ми отримали вищу українську освіту, наукові установи та все решта, що сформувало (майже) український народ з руського (не путати з російським) етносу. І всі ці воплі і соплі про спільне минуле не змінять ситуації, бо в нас вже є держава з відповідними установами, і держава (не обов'язково люди) захищатиме себе до останнього, я маю на увазі свій суверенний статус. Мене не лякають ні поляки, ні німці, ні французи з іспанцями. Мене більше лякають нащадки Чінгіз хана і методи якими вони користуються. мене лякають надто міцні обійми в які мій російський брат (без іронії) хоче мене \"заточить\" і вилікувати всі мої схизми, на які я без сумніву маю право. поляки і литовці допомагають нам вирішувати політичні проблеми тому, що накраще серед єворпейців нас розуміють, бо ми з ними теж \"одної крові\", не дивлячись на минуле. Ми їм потрібні в ЄС, бо Україна - це ж не Литва і не Естонія, це сила з якою треба рахуватися. Тому для них Україна краще в ЄС ніж в ЄЕП. А всі соплі про попране православ'я, то краще зверніться до свіоїх дідів, які активно палили ікони і руйнували церкви в часи комуни перед тим як нападати на когось.
Шановний Богдане! Не знаю, хто ти за людина, яку маєш освіту та який маєш життєвий досвід. Але з того, що пишеш, є мені абсолютно ясно щодо твоїх політічних уподобаннь. Богдане, народ, що забуває на минулість є невартий майбутнього. Я не закликаю на боротьбу з Польщею та Литвою и не хочу займатися реконструкцією історичних подій, залишмо це питання для справжніх фахівців. У сьогоденній геополітичній ситуації саме йде мова про то, що Україну в ЄС потребують тільки як джерело дешевої робочої сили та ринок збуту своїх товарів та послуг. Богдане, не хочу тебе образити, але маю таке враження, що ти - молода людина, можливо з якогось села чи невеличкого містечка; ти ніколи не був за кордоном, бо коли б був, так дізнався б, що росіян там, у справжній Європі (не у якійсь там смердючій Литві) ніхто росіян не вважає нащадками Чінгіз-хана і смажені курки там з неба не падають. А якщо ти називаєш наше дісно спільне минуле \"соплями та воплями\", так вибач мені, але ти - звичайний дебіл, яничар та отруєний померанчовою пропагандою бідолаха. То ж і Великий Князь Володимир, і Ярослав, і Ольга - це все дурниці? Якщо, Богдане, вважаєш себе справжнім українцем так пригадаю тобі слова Великого Кобзаря:
Якби ви вчились так як треба, То й мудрість би була б своя ...
Ось так, Богдане. А якщо не хочеш вивчати історію та політекономію а лише базікаті, так краще підписуйся \"ПОМАРАНЧЕВИЙ ПАПУГА\".
Богдан де Помаранчевий Папуга28 Февраля, 2005, 22:41
Дмитрові - образи приймаю, але потараюсь відповісти об'єктивно. 1 - Так я родом з маленького містечка, але довелось мені навчатися не в одному західному університеті, так що, пардон. 2 - коли я пишу про нащадків Чингиз хана, то маю на увазі киргизів та сусідні народи. Тут звичайно узагальнено, оскільки вони були тим самим ханом підкорені, але мої референції стосуються останніх голосувань в азіатських республіках методи якими там ведеться політична боротьба. Наше солодке \"око\" від СНД відзначило, що в Багдаді все спокійно, і саме це мене турбує, і те, що тут (на цьому сайті) нас кличуть в солодкий союз з цими республіками 3- Литва не смердюча, а доволі приємна східно-європейська країна, а литовці дуже нагадують українців своїм провінційним націоналізмом та амбівалентною любов'ю до Росії 4 - в ЄС Україну ніхто не чекає і всі останні заяви - це просто політичні коментарі. ЄС має високі стандарти, до яких нам...а вся робоча сила наша вже там, нелегально виїхала 5 - те, що курки в Європі з неба не падають я знаю, бо тут працюю 6 - щодо дебіла і яничара то я утримаюся, а помаранчів не їм 7 - спільне минуле це цікава тема, яка може розгортатися годинами. Моє зауваження стосувалося спільної історії в Російській імперії і в Польському королівстві і Литовсько-Польській республіці. Володимир, Ольга і Ярослав мають таке ж відношення до модерних українців, як Ісус Христос до сучасних євреїв. Не забувайте, що це не національна держава, а феодальна протоімперія, на кшталт Оттоманської чи Каролінгзької імперії. собор святого Віта у Празі збудований не чехами, бо поняття \"Чех\" набагато пізніше як і поняття \"українець\". Ця минула історія повинна розглядатися в контексті, а не прив'язуватися до сучасної політики чи сучасних реалій. Поляки були в Україні землевласниками, а ми \"руські\" гречкосії, були їх рабами, кріпаками. І не змінилася ситуація після Богдана, не треба брехати. Козацька старшина інтегрувалася в імперську систему доволі органічно, але селяни і далі були кріпаками у польських землевласників. Хіба це не позор, що в середині 19 століття (а це вже після польського повстання 1830-х) поляки-католики в Російській-православній імперії могли й надалі знущатися над нашими людьми? Всі ці \"соплі\" (цим словом я називаю історичну неправду) про спільне минуле зробили вас товарише Дмитре зазомбованим гірше від бабці на майдані під час революції. Звичайно спільне минуле було, але ж не треба робити князя синьо-жовтим або триколірним, Шевченка - ідолом та борцем з москалями, а галичан трактувати як гонимих уніатів
останнє: ми вчимося так як треба... просто вам так не треба, а це вже інша історія
пробегая мимо1 Марта, 2005, 01:53
Богдану - браво , но бесполезно!! первый , не просто разумный, а образованный голос по ходу на этом сайте. Однако , полагаю - аргументированного ответа Вы не получите. Все ограничится \"сельским жлобком\" или \"оранGутангом\" в стиле \"Алексея\" или \"Киевлянина\" . Здесь не ищут дисскусии или истины - люди варятся в собственном соку сетуя на доставшееся им место в жизни. Большая половина действительно является продуктом запугиваний \"Нашистами - фашистами\" - остальные по типу \"баба яга против\". Так что не тот сайт и аудитория для Ваших монлогов. Здесь некого лечить , к сожалению это случай из разряда \"горбатого могила исправит\"
Михаил1 Марта, 2005, 09:46
Re: ПРОБЕГАЯ МИМО
Не надо недооценивать людей на этом сайте. Согласен, высказывания БОГДАНА действительно обоснованны, аргументированны, выглядят убедительно. Да, чувствуется по всему, что писал это человек образованный и к таким дискуссиям подготовленный. В этом-то и проблема. Молодой человек будь действительно заблуждается, что, уверен, со временем осознает, или же он - искуссный профессионал. Ещё раз подчёркиваю - аргументация Богдана заслуживает у меня, как у оппонента, уважение, но кто дал кому право оценивать исторические факты словом \"историческая правда\" или \"историческая неправда\"? Преподавание истории и других обществоведческих наук всегда производилось в соответствии с потребностями времени и правящей элиты. Вот и сегодня на таких как Богдан мы видим плоды труда оплаченных интеллектуалов. Вот так же убедительными и научно-исторически аргументированными были и газовые камеры Освенцима, и холокауст был оправдан - доктор Гёббельс всё очень \"образованно и разумно\" обосновал. Действительно, браво, Богдан, пропагандистская машина доктора Ющенко может тобой гордится.
Каа1 Марта, 2005, 11:41
По поводу отношения поляков к украинцам... Мой знакомый ехал из Польши, где был в командировке. С ним в купе ехал польский бизнесмен, член общества польско-украинской дружбы(!). Узнав, что тот в Восточной Украины, сказал: с вами можно делать дела, а вот западные украинцы-говно (это было сказано по русски). Вот и интеграция и общая история!
To Богдан Галичане приняли унию и польскую культуру уже давно. Уже при Хмельницком они смирились с польским рабством. В ВОВ, как и во времена Хмельничины, по всей восточной Украине партизаны воевали против немцев, в то время как бандеровцы против русских. Если бы сейчас была война произошло бы то же самое.
Правобережная Украине, присоеденненная после раздела Польши очищалась от поляков постепенно, но действительно энергично очищалось. Хотя традиции рабства остались, результаты мы видим сегодня.
А хуже чем к западенцам поляки не относятся ни к кому.
Морква - на городі, У саду- бджола. Жаба - на болоті Крила розвела. . Хоче враз взлетіти Тихо каже\"ква\" Але враз злетіти Не дає Москва . Знають гади хитрі Кляті москалі Що як у повітрі Жаби - королі . Що розкинув крила, Мов зелений птах Цілий день парила б Жаба в небесах . Що могла б дістати Навіть до зірок, Що створив літати Жаб зелених Бог. . Але щось тримає, Тягне до трави. Жаба точно знає- То - рука Москви. . В ній зелені пальці, Як кільцем взяли. І стискають яйця Жабі москалі... . Кажуть – «Ти нікчема». Кажуть:\"Ти лайно\". Але скиглить в небо Жаба все одно. . Десять літ минають Де ж тяжки часи? Досі завжають Жабі руські пси. . Годі, кляте стерво, Золота Москва Жаба ще не вмерла! Жаба ще жива. . Жаба ще порине В синю далечінь Бо нема в повітрі Краще жаб створінь!
Богдан1 Марта, 2005, 19:06
То КАА: якщо ви не знаєте стосунки галичан і поляків, то не переносьте потягові посиденьки на всіх. Рельним фактом є те, що поляки віддавна ненавидять галичан, оскільки останні під час польського державотворення відіграли таку ж роль як і українці в процесі розпаду російської імперії. Тобто українці відмовилися від російської ідентичності, через що абсолютно зневажаються більшістю учасників цього сайту, або такими як Vic. Русини галичини відмовилися свого часу від польської ідентичності, яку вони приймали як історичний факт подібно до малоросів Російської імперії, які вважали себе росіянами. Фактично галичани перекреслили ідеї про польськість Галичини, через що її потім лешко було інкорпорувати у склад СРСР. Взаємна внутрішня неприязнь не дозволяє галичанам і полякам робити добре бізнес у нові часи, в той час коли з луганчанами чи з донетчанами їм немає чого ділити. Ваш приятель забув запитати цього поляка як він ставиться до росіян, думаю не краще ніж до галичан.
до Чугуєвського козака: ви товаришу козак напевно не знаєте, що унію прийняли всі українці і білоруси і керували нею патріархи з Києва (Іпатій Потій не галичанин). паралельно унію заклеймили інша патріархи, але з часом вона поширилася на усьому правобережжі. Щодо галичини - то це був останній край, що прийняв унію, і через історичні та політичні обставини, я думаю, ніколи від унії вже не відмовиться. Бандерівці воювали не проти руских, а проти радянських і їхні дії локалізувалися в основному в лісистих місцевостях Волині і Прикарпаття, не тільки в Галичині (якщо ви взагалі знаєте, що таке Галичина). Вам промили голову ідеями про свободу: на Правобережні українці були під владою польських панів до відміни кріпацтва і навіть значно довше (1861-і далі). Галицькі русини, які згодом стали українцями, отримали свободу від кріпацтва і від польських панів у 1848 (з того часу досі усюди стоять хрести на роздоріжжях), володіли значно більшими правами ніж їхні брати на Правобережжі і за рахунок цього змогли розвинути потужний національний рух, що мав на меті створення незалежної держави, чого вони згодом і досягли. так що почитайте книжки перед тим як говорити неправду.
тут повертаюся до попереднього твердження про те, що історична правда є суб'єктивною. Тут я абсолютно погоджуюся, все залежить від того хто інтерпретує історію. Завдання ж історика показати події, а не трактувати події. тобто є факт - конотопська битва, але навіщо перетворювати це на політичний фарс, відзначаючи цю битву як перемогу, я не знаю. Є боротьба Хмельницького проти шляхти, але навіщо перетворювати цю боротьбу у національно-визвольне змагання я теж не знаю. Так і гуситські війни в Чехії можна трактувати як визвольні змагання чехів від німців, а це неправда.
щодо вас Vic - то ви людина бідна духом і на все що спроможні - це атакувати та ображати. метод дуже нагадує \"поетичні\" протести синьо-білих у Донецьку, це смішно...
ОРЕСТ2 Марта, 2005, 10:21
TO: БОГДАН*
Ось я все читаю отого Богдана і все ніяк не второпаю: що Ви, Богдане, власне, хочете, про що Вам йде та що пропонуєте? І то не було так, і ген там то було те. Чи просто так сам з собою розмовляєте? Усе знаєте, усьому розумієте, просто \"профффесор\". Та ще й сам собі суперечіте. Мовляв, так були, авжеж, поляки душителями, але що ж... Що було, то було, це їм даруємо, тобто забуваймо старі кривди. А ось москалям нічого не вибачимо! І сам кажете, що де нам до Європи, і відразу: належимо до Європи ментальне, культурне та історично. Хоча весь час нас та Європа поважувала за якихось пасинків, не дітей. Чому не б Вам не припустити думку, що Україна наша - багатонаціональна країна з великими регіональними, культурними, ментальними, етнічними та релігійними розділами. Бачу, що Ви - людина освідчена, тож розумієте, що розвиток історії та формування усвідомлення людей у різних регіонах України відрізнялись. Так чому нам треба рівнятись та ліпитися чи то на Польщу, чи на Литву або ще на когось. Я проти тому, щоб Україна заглядала у рота Москві, але ані Європа для мене особисто не є приваблива. Чому б Україні не бути гідною краіною, пишною саме на свою розманітість та своєразність. Поводитися достойно і згідно того займати своє місце у світовій спільноті. А щодо якіхось сімпатій чи тяготіннь чи вже на Захід або на Схід, так це ще раз свідчить про необхідність витворення федерації, з наданням більшої самостійності окремим регіонам. І досить вже Вам, Богдане, вправлятися у своїх глибоких історичних знаннях і робити на нас, \"грічкосіїв\", враження. Бо цей Ваш \"обгрунтований\" історичний екскурс виглядає вже як дость закомплексована спроба реабілітувати все те зло, що було зкоєне на українцях підчас польскої надвлади.
ОРЕСТ, м.Ужгорож
Каа2 Марта, 2005, 11:18
Богдан\"То КАА: якщо ви не знаєте стосунки галичан і поляків, то не переносьте потягові посиденьки на всіх. Рельним фактом є те, що поляки віддавна ненавидять галичан, оскільки останні під час польського державотворення відіграли таку ж роль як і українці в процесі розпаду російської імперії. Тобто українці відмовилися від російської ідентичності, \" --------------------------------------------- Богдане,саме такі \"потягові посиденьки\" говорять краще всіх завірень у вічній дружбі. Тобто привсіх сусід цілує тебе у всі місця ,а за спиною то дріжджів у сортир насипе, то корові скла в сіно. А щодо ненависті поляків до галичан, то поляки ніколи не відзначалися так би мовити пасіонарністю. Я читав про аналіз національності персонажів трилогіїї Сенкевича \"Вогнем та мечем\", яка для правовірного поляка неначе Біблія. Так от там навіть ті шляхтичі, які виступають як позитивні герої це або українці, що прийняли католицизм , Як Ярема Вишневецький, або литвини (білоруси). А з щирих поляків лише карикатурний пан Заглоба. Та й у всій польській історії найяскравіші постаті- це представники інших народів. Баторій=угорець, Косцюшко-українець, Міцкевич-білорус, Пілсудський-білорус. Останній коли був президентом так кляв поляків, що найколоритніші пасажі не публікувалися, але й з тих, що лишилися можна скласти уявлення про поляків. А сучасні поляки- це жлоби, які мріють про \"Польщу від моря до моря\", а наші хуторяни-бандерлоги заглядують їм у рота, бо це ж , мовляв, Європа.
Киевлянин5 Марта, 2005, 03:16
Каа Хороший пост!
пробегая мимо А подумать, да не солгать, что не судьба?
Одесса5 Марта, 2005, 12:14
Да не возьмут нас в ЕС. Неужто не видно? Западную отдельно бы взяли. Те - \"неконкурентноспроможнi\", да и в Европу им надо только для того, чтобы батрачить \"без границ\".
Одесса.5 Марта, 2005, 12:24
то VIC Стих-то - граната. Зъилы москали наше сало на 15 (чи може ще бильше?) рокив впэрэд. А може це мисцеви москалыкы його пойидають? Гэй-но, хлопци, всих на палю! Украина отказалась от индентичности с русскими? А кто тут Украина? Смотрю я вокруг и вижу, как детей с детского сада \"украинизируют\".... А тем все нипочем. А ведь и такое было: в советские про-времена при переписи говорят моим деду с бабой: а давайте мы вас украинцами запишем, все равно на Украине живете. А чего нет? Родина одна. Пускай.
